Василь Надрага: Пільги — лише для бідних//»Сільські вісті»

By | 12.08.2010

Зростають ціни на товари повсякденного попиту, газ та комунальні послуги, інфляція «з’їдає» наші заощадження, зарплати та пенсії, чимало громадян втрачають роботу. А тому до міністра праці і соціальної політики В. І. НАДРАГИ сьогодні більше запитань, ніж до керівника будь-якого іншого відомства.

— Василю Івановичу, яка нині ситуація на ринку праці? Яких заходів уживає уряд, аби зменшити рівень безробіття?

— Протягом чотирьох останніх місяців кількість безробітних у країні зменшилася з 542 тис. до 434 тис., а кількість осіб, які працюють неповний робочий день, скоротилася з 991 тис. до 799 тис. На 22 відсотки зросла кількість вакансій: з 65,8 тис. — до 80,2 тис. За сприяння Державної служби зайнятості протягом січня-квітня 2010 року було працевлаштовано 232,1 тис. незайнятих громадян. Таким чином, можна говорити про закріплення тенденції сповільнення негативних процесів на ринку праці. Це відбувається завдяки державним механізмам регулювання. Наприклад, цього року активізовано роботу щодо працевлаштування безробітних шляхом надання дотацій роботодавцям за рахунок коштів Фонду загальнодержавного соціального страхування на випадок безробіття. Починає діяти програма створення першого робочого місця для молоді. Це дасть змогу забезпечити роботою понад 2,5 тис. випускників ВНЗ, коледжів та технікумів. Наступного року планується працевлаштувати до 70 відсотків випускників навчальних закладів.

— Чи будуть запроваджені нові соціальні стандарти? Які труднощі відчуває уряд у зв’язку з цим?

— Ця програма вже виконується. Прожитковий мінімум, який є основою для соціальних виплат, підвищено на 32 відсотки. Люди почали отримувати підвищену мінімальну зарплату, яка на кінець року становитиме 922 грн. Загалом за рік мінімальна заробітна плата зросте на 178 грн., або на 24 відсотки. Підвищено заробітні плати працівникам першого розряду єдиної тарифної сітки, а також деяким категоріям спеціалістів — лікарям, учителям, працівникам культури, науковцям — на 20-30 відсотків. Збільшено також розмір мінімальної пенсії з 630 грн. до 706. До кінця року вона становитиме 734 грн. Тобто підвищення пенсій торкнулося 10,5 мільйона громадян, які перебувають на заслуженому відпочинку. Збільшено й розміри всіх соціальних виплат. Для працездатних осіб — на 37 відсотків, непрацездатних — на 42, інвалідів — на 47 відсотків, для дітей віком до 6 років — на 38 відсотків, громадян віком до 18 років — на 28,6 відсотка. Нові підвищені соціальні стандарти державі обійшлися в суму 3,8 млрд. грн., з яких 600 мільйонів — додаткові кошти для індексації всіх видів соціальної допомоги. Таким чином, найважливіше завдання, яке полягає у підвищенні рівня життя всіх верств населення, виконується. Кошти, передбачені на це у держбюджеті, виплачуються згідно з запланованими показниками, які щоквартально збільшуються. Але проблема полягає у забезпеченні наповнення держбюджету та оптимізації соціальних витрат. Лише за умов зростання ВВП, сталого економічного розвитку та дотримання жорсткого режиму економії державних коштів можна говорити про виконання зобов’язань, взятих на себе державою.

— Що Ви маєте на увазі під оптимізацією соціальних витрат?

— Щодо цього є конкретні плани і пропозиції. Слід провести ревізію виплат величезній «армії» отримувачів соціальної державної допомоги та відокремити тих, хто без такої допомоги не може прожити, від осіб, для яких це не так суттєво. Саме тому на часі здійснення так званої пільгової реформи, яка полягатиме у переході на адресну допомогу. Наприклад, пільги на проїзд у транспорті має і пенсіонер, який отримує 6-8 тисяч гривень на місяць, і той, для кого пільговий проїзд — життєво важлива підтримка. Коли буде створено єдиний реєстр отримувачів державної допомоги, він дасть чітке розуміння ситуації. Комусь доведеться з пільгами розпрощатись, а для когось вони збільшаться. Пільги мають «працювати» на бідних. Також треба скоротити розміри елітних пенсій до 12 неоподатковуваних мінімумів, тобто 8,5 тисячі грн. Така ліквідація диспропорцій дасть не лише певну економію, а й стане свідченням реалізації принципу соціальної справедливості. Є й інші механізми досягнення цієї мети, які перед запровадженням будуть винесені на широке обговорення.

— Ряд експертів стверджує, що пенсійна система в Україні — у критичному стані, тож незабаром не зможе виконувати своїх функцій. Наскільки серйозною є ця проблема?

— Пенсійний фонд працює поки що без збоїв. Пенсії виплачуються своєчасно, у повному обсязі, згідно з щомісячною індивідуальною датою, до того ж за підвищеними стандартами. До кінця року розмір пенсійної «мінімалки» становитиме 734 грн. І все ж проблема пенсійної реформи стоїть дуже гостро. Як уникнути помилок на цьому шляху та використати найпрогресивніший світовий досвід здійснення аналогічних реформ? Це питання потребує ретельного обговорення і аналітичних висновків спеціалістів. Усі ми знаємо, що у пенсії втілено трудовий внесок громадянина протягом його життя. Отже, держава має не просто гарантувати людині право на пенсійні виплати, а ще й зробити їх такими, щоб вони забезпечили гідне життя по досягненні поважного віку. До 1991 року колишня держава не мала жодних проблем із пенсійним забезпеченням. Але з розвитком ринкової економіки ми зіткнулися з таким явищем, як неоподатковувані тіньові зар­плати у конвертах. Тож постало питання, де брати гроші на пенсійні виплати. До речі, на фінансування пенсійної системи у нас витрачається від 16 до 18 відсотків ВВП. Таке навантаження, як вважають учені та спеціалісти, сьогодні є одним із найбільших не лише у Європі, а й у світі. Внаслідок цього 19 млн. працездатних громадян обслуговують 13,6 млн. пенсіонерів. Щороку перша цифра зменшується, а друга збільшується за рахунок погіршення демо­графічної ситуації. Тобто все йде до того, що пенсійна система може опинитися у глухому куті. У такій ситуації слід або зменшувати пенсійні видатки, або ж скорочувати число пенсіонерів. Саме тому виникає досить непопулярне для будь-якої влади питання підвищення пенсійного віку. Але запевняю вас, що без попереднього обговорення, ретельної експертизи та без схвалення відповідного рішення Верховною Радою не відбудеться жодних дій у цьому напрямі.

— І все ж, якою має бути, на Вашу думку, пенсійна реформа в Україні?

— Пенсійна реформа матиме три рівні. Здійснюватиметься вона у період до 2017 року. Вже з 1 січня 2011 року почне діяти єдиний соціальний внесок. Головним адміністратором його розподілу виступатиме Пенсійний фонд, функції якого будуть суттєво посилені. Досі ми користуємося старою солідарною пенсійною системою, але з 2012 року планується запровадити накопичувальний рівень загальнообов’язкового пенсійного страхування, який передбачатиме інвестування грошей платника пенсійних страхових унесків у довгострокові економічні проекти, які даватимуть додатковий прибуток до пенсії. Такі системи працюють у багатьох країнах Європи. Передбачається також удосконалення порядку призначення та індексації пенсій. Це робитиметься за рахунок підвищення страхового стажу для жінок та чоловіків із 20-25 років до 30-35 років та підвищення ролі заробітної плати при обчисленні розміру пенсії. Розглядаються також пропозиції щодо збільшення розмірів пенсійних відрахувань для категорії елітних пенсіонерів, скажімо, з 3 до 10 відсотків.

Ще раз наголошую на тому, що ми не допустимо жодного погіршення соціального стану пенсіонерів. Підвищення страхового стажу має бути компенсоване збільшенням розміру пенсій. До того ж можливі зміни запроваджуватимуться поступово, протягом не одного десятиліття. Цього року поки що жодних змін у пенсійному законодавстві не передбачається. І лише коли всі ініціативи будуть об’єднані у єдиний Пенсійний кодекс, коли його буде погоджено з усіма партнерами по соціальному діалогу — профспілками та роботодавцями, тільки тоді можна буде конкретніше говорити про перспективи пенсійної реформи.

— Людей непокоїть рішення про підвищення цін на газ та комунальні послуги. Як уряд збирається пом’якшувати цей удар?

— Такі заходи розроблені і затверджені урядом. Ідеться про підвищення ефективності надання житлових субсидій. Наприклад, сьогодні ця державна допомога надається за умови, якщо вартість комунальних послуг у доходах працюючих громадян становить більше 20 відсотків, а для пенсіонерів та інвалідів — 15 відсотків. Відтепер ці норми будуть зменшені: 15 відсотків для працюючих та до 10 відсотків — для непраце­здатних громадян. Буде значно скорочено як перелік документів, так і вимоги до отримувачів субсидій. Від працюючих потрібні будуть лише заява, декларація про доходи та довідка, що підтверджує задекларовані доходи. І все. Для непрацюючих — лише заява та декларація. Громадяни, у яких є заборгованість за комунальні послуги, також мають право на субсидії. Тобто така заборгованість не є перешкодою для отримання цієї допомоги. Для тих, хто вже її одержує, перерахунок здійснюватиметься автоматично. Громадянам, які через стан здоров’я та вік не можуть прийти у ра­йонне відділення, наші співробітники оформлять документи вдома. Ми знаємо цих людей, тож вони не залишаться поза нашою увагою. Захистимо всіх, хто цього потребує.

Розмову вів Олександр КАРПЕНКО

Читайте также новости: