Лукашенко виявився найкращим учнем людожера Сталіна, — думка

By | 08.05.2020

Білоруське зовнішньополітичне відомство позбавило акредитації знімальну групу російського "Першого каналу" за репортажі про поширення в країні смертельного коронавірусу.

Журналісти "Першого каналу" — а його програми можуть дивитися не тільки піддані Володимира Путіна, а й піддані Олександра Лукашенка — розповіли глядачам про наслідки відсутності обмежень під час великодніх свят і "республіканського суботника", спалах хвороби в невеликому містечку Стовпці під Мінськом та інші сумні реалії життя в країні, жителі якої стали заручниками дурості і байдужості старіючого совкового диктатора. І попередили, що це може бути тільки початком кошмару: якщо не буде обмежувальних заходів, білоруська система охорони здоров'я просто не витримає, — пише Віталій Портников для "Грани.Ру".

У журналістів "Першого каналу" за великим рахунком просто немає вибору. Вони змушені говорити правду про ситуацію з коронавірсом просто тому, що якщо почати хвалити Лукашенка і приховувати факти, це поставить під сумнів заходи, які діють в Росії. Більш того, можна припустити, що Олександр Лукашенко обрав таку стратегію (не)боротьби з коронавірусом саме для того, щоб поставити ці заходи під сумнів. Щоб показати: у той час як "великий і жахливий" Володимир Путін самоізолювався в новоогарьовському бункері, він, Лукашенко, безстрашно їздить своєю країною, стверджує, що ніякої небезпеки немає, і навіть готується до параду — незважаючи на скасування заходу в російській столиці.

Таким чином, саме Лукашенко є прямим спадкоємцем радянських бонз — тих самих, що закидали німецькі танки тілами радянських солдатів або проводили першотравневі демонстрації після Чорнобиля. У Радянському Союзі цінність людського життя наближалася до нуля і, звичайно, жоден генеральний секретар ЦК ніколи не скасував би парад або демонстрацію через якийсь невидимий коронавірус, навіть якби знав, що в результаті вимруть міста. Урочисте засідання, парад, демонстрація — у всьому цьому ритуалі, який прискіпливо копіював церковні обряди, був сенс існування комуністичної нісенітниці. І ця нісенітниця завжди пишалася саме тим, що ніколи не пасувала перед ритуалом. Засідання — в метро, ​​з параду — на фронт, а чи є в учасників параду зброя, щоб оборонятися від ворога, до справи відношення не має. Головне — промарширували перед вождем.

І в цьому сенсі Лукашенко дійсно отримує почесний приз у вигляді параду, отримує патент на подальше умертвіння білорусів. Але, звичайно, найцікавіше відповісти на питання: чому він, а не Путін?

Як це не парадоксально прозвучить, справа не в самих диктаторах. Справа в 90-х — тих самих "проклятих 90-х", які викликають таке роздратування у Путіна і "запутінців". Тих самих 90-х, які були в Росії і яких фактично не було в Білорусі.

Ці 90-ті встановили нові "червоні лінії" саме з погляду розуміння цінності людського життя, почали процес лікування суспільства від сталінізму, який перервала поява Путіна. Саме тому сформувалося чітке розуміння того, що першотравнева демонстрація під час Чорнобиля — це злочин, а не доблесть. Саме тому ще на початку свого правління Путін так схибив з "Курськом". Саме тому російське суспільство так реагувало на Будьонновськ, Дубровку, Беслан. Саме тому російська влада ховає могили загиблих в Україні та Сирії і не дозволяє своїм пропагандистам розповідати правду про жертви нових кремлівських воєн. Путін може дозволити собі багато — але не демонстративне нехтування життями росіян.

І саме тому Лукашенко виявився сьогодні найкращим учнем людожера, який вітав учасників першого переможного параду і ніколи не замислювався про ціну своїх перемог. І досяг успіху в цьому настільки, що навіть через десятиліття його осиротілі піддані романтично виспівували "мы за ценой не постоим".

Ось це "мы за ценой не постоим" і було радянської нормою. І залишилося трагічною нормою постсовка, який доживає своє.